Масляна, Масляна, яка ж ти мала. Якби ж тебе сім тижнів, а посту – одна

 7-13 березня у православних та греко-католиків триватиме Масляна (Масниця), або Сиропусний тиждень – останній тиждень перед Великим постом.

Назва свята «Масляна» пов’язана з тим, що в тиждень перед Великим постом з раціону харчування виключалися м’ясні продукти, а ось молочні – молоко, яйця, масло, сметану ще можна було вживати, пише «Укрінформ».

Відомо, що Масляну святкували в Україні ще в дохристиянські часи, й вона була присвячена шануванню Сонця. З приходом християнства всі язичницькі звичаї поступово викорінювалися, однак традиція святкувати Масляну залишилася. Завжди Масляна святкувалася перед Великим постом, причому щороку в різний час, так як Великдень, яким закінчується піст, не має фіксованої дати. Так вже сталося, що впродовж останніх десятиліть українці широко відзначали і пропагували Масляну з млинцями – так звані «Проводи російської зими».

Але чомусь забували про українську Масляну. Між тим, наші пращури віддавна відзначали це дійство, що мало виразно національний характер. В Україні останній тиждень м’ясниць мав кілька назв – Масляна, Сиропусний тиждень, Пущення, Загальниця, Ніжкові заговини, Колодій тощо. Структурно він ділиться на три основні частини: зустрічний «переломний» понеділок, «широкий» четвер та «прощальна», чи «шуткова», неділя. Кожна з них мала свою обрядову специфіку. Основною обрядовою стравою Масляної (Масниці, Масляниці) були вареники з сиром, які вживалися з маслом чи сметаною. Виготовляли також гречані млинці, заправлені смальцем. Ними частували протягом усього тижня. Досить популярними серед селян були сколотини од масла.

«Нехай буде, - казали в таких випадках, - і маслянка, аби щоранку!».

Загалом Масляна вважалася жіночим святом, хоч участь у ньому могли брати й чоловіки. У цей час широко практикувалися й погостини. Жінки, зібравшись у гурти, відзначали у понеділок «початок Масної». У вівторок вони знову сходились, вчиняли всілякі забави і сценки. Середу на м’ясопусному тижні називали «зноби-баби». Якихось обрядодій, пов’язаних з цим днем, не збереглося. Одначе в переломний чи широкий четвер жінки, зібравшись у товариство, піднімали тости за те, «щоб телята водились» і намагалися в цей день не прясти, «аби масло не згіркло». По-своєму цікаво святкували й п’ятницю. Як стверджує Олекса Воропай, віддавна в Україні у цей день зять мав почастувати тещу. Закінчувалася Масляна Сиропусною неділею, або, як її ще називали Прощеною, чи Чорною, коли просили одне в одного прощення. Вважалося, що заподіяна перед цим кривда втрачала свою гріховну суть. А ще традиційно прогнозували в цей день погоду. Вважалося: «Яка Сиропусна неділя, такий і Великдень».

http://vgolos.com.ua/news/pravoslavni_ta_grekokatolyky_ukrainy_svyatkuyut_masnytsyu_209178.html