Про початок розбірок та перерозподілу впливу у псевдореспубліці було відомо ще до ліквідації Захарченка. Втім, почалося все по–справжньому у день, коли ватажок загинув.
Не таємниця, що колишні наближені до "прем'єр-міністра" ватажки терористів втекли з Донбасу, а потім почали спроби повернути собі багатства та можливість далі грабувати жителів "ДНР" та вимагати гроші з російського бюджету.
Про такі очевидні розклади написали пропагандисти російської "Нової газети". Це видання спрямоване щоб спотворити інформаційний простір на Заході (для розуміння ситуації у РФ журналісти-міжнародники орієнтуються на ліберальну пресу), тому й лейтмотив матеріалу полягає у тому, що Путін дистанціонувався від "ДНР" та "ЛНР". Поміж рядків можна прочитати тезу про те, як псевдореспубліками керували лише всілякі російські депутати, мовляв, сам Путін тут майже ні до чого, а навіть Сурков вже давно квазіутвореннями не керує.
Фактично, це є спробою підготовки ґрунту для того, щоб намагатися переконати країни Заходу у тому, що "російський вождь" не має стосунку до війни на Донбасі. Мовляв, то погане оточення, із яким скоро розправляться та все стане добре, санкції проти президента – зайва річ.
Так чи інакше, наразі у Москві обирають кандидатуру нових лідерів бойовиків, а доки у коридорах Кремля йде гризня між всілякими ЛДПРівцями, Сурковими, Путінськими, ФСБшниками та ГРУшниками, які хочуть протягнути на "посади" свої креатури. Останні вже сидять на чемоданах, а у деяких випадках навіть намагалися заїхати у "ДНР" без дозволу на те від верхівки.
Ватажки недореспубліки, які втекли з окупованої території впродовж 2014–2018 років хочуть зайняти міцні позиції у "ДНР", аби переконати всіх, що саме їх потрібно обрати на "посаду". Так намагався зробити Ходаковський, але ФСБшники його розгорнули на кордоні. Дивлячись на це, вирішив не їхати Сергій Дубинський із позивним "Хмурий" – той самий, що організовував переїзд ЗРК "Бук" з Донецька до передмістя Сніжного. Він є креатурою ГРУ. Вже купив квиток у "диру" й Бєзлєр, який прагне знову керувати терористами. Його мета – "посада" "міністра внутрішніх справ", адже з жовтня "міноборони" розформують та підпорядкують "МВС".
Паралельно із цим хоче повернутися Ташкент. Втім, його разом із Трапєзніковим не пустили до Суркова, мовляв, із вами співпрацював Захар, а не ми, то ж терористи намагалися знайти собі нових покровителів. Пішли до адміністрації президента, але їх відмовились прийняти.
Трапєзніков дійсно залишився у Москві. Скоріш за все, про цього бойовика ми нічого не почуємо, оскільки він вже не є кимось важливим. Тимофєєв із значною частиною награбованого без бою прощатися не захотів, то ж вирішив зайти з іншого боку – поїхати до Криму, щоб перетерти із Аксьоновим. Сподівається, що "Гоблін" зведе його із впливовим віце-прем'єром РФ, який фактично керує знищенням Криму.
Але доля Ташкента вже вирішена – його злили остаточно. Російській пропаганді треба знайти пояснення тому, що Донбас не встав з колін, а робити цапа-відбувайла з Захарченка при цьому не можна – по-перше, це знищить образ "Баті", а, по-друге, означатиме провал роботи Суркова на посаді куратора "ДНР". Про кінець політичної "кар'єри" колишнього "міністра доходів та зборів" свідчать постійні арешти колишніх членів команди Ташкента. Останнім закрили водія Олександра Михайлова, заступника Тимофєєва. Перед цим на підвал посадили самого "чиновника" та його коханку–секретарку.
Всіх звинувачують у масштабних розкраданнях коштів у складі організованої злочинної групи. Від них вимагають дати свідчення на Ташкента, щоб остаточно закрити йому доступ до "ДНР".
Як і раніше, нових персонажів у цій виставі поки що немає. За всіма показниками лідер – Пушилін, на якого, схоже, й зроблять ставку. Але без боротьби та вбивств у цьому акті не обійдеться.
Не таємниця, що колишні наближені до "прем'єр-міністра" ватажки терористів втекли з Донбасу, а потім почали спроби повернути собі багатства та можливість далі грабувати жителів "ДНР" та вимагати гроші з російського бюджету.
Про такі очевидні розклади написали пропагандисти російської "Нової газети". Це видання спрямоване щоб спотворити інформаційний простір на Заході (для розуміння ситуації у РФ журналісти-міжнародники орієнтуються на ліберальну пресу), тому й лейтмотив матеріалу полягає у тому, що Путін дистанціонувався від "ДНР" та "ЛНР". Поміж рядків можна прочитати тезу про те, як псевдореспубліками керували лише всілякі російські депутати, мовляв, сам Путін тут майже ні до чого, а навіть Сурков вже давно квазіутвореннями не керує.
Фактично, це є спробою підготовки ґрунту для того, щоб намагатися переконати країни Заходу у тому, що "російський вождь" не має стосунку до війни на Донбасі. Мовляв, то погане оточення, із яким скоро розправляться та все стане добре, санкції проти президента – зайва річ.
Так чи інакше, наразі у Москві обирають кандидатуру нових лідерів бойовиків, а доки у коридорах Кремля йде гризня між всілякими ЛДПРівцями, Сурковими, Путінськими, ФСБшниками та ГРУшниками, які хочуть протягнути на "посади" свої креатури. Останні вже сидять на чемоданах, а у деяких випадках навіть намагалися заїхати у "ДНР" без дозволу на те від верхівки.
Ватажки недореспубліки, які втекли з окупованої території впродовж 2014–2018 років хочуть зайняти міцні позиції у "ДНР", аби переконати всіх, що саме їх потрібно обрати на "посаду". Так намагався зробити Ходаковський, але ФСБшники його розгорнули на кордоні. Дивлячись на це, вирішив не їхати Сергій Дубинський із позивним "Хмурий" – той самий, що організовував переїзд ЗРК "Бук" з Донецька до передмістя Сніжного. Він є креатурою ГРУ. Вже купив квиток у "диру" й Бєзлєр, який прагне знову керувати терористами. Його мета – "посада" "міністра внутрішніх справ", адже з жовтня "міноборони" розформують та підпорядкують "МВС".
Паралельно із цим хоче повернутися Ташкент. Втім, його разом із Трапєзніковим не пустили до Суркова, мовляв, із вами співпрацював Захар, а не ми, то ж терористи намагалися знайти собі нових покровителів. Пішли до адміністрації президента, але їх відмовились прийняти.
Трапєзніков дійсно залишився у Москві. Скоріш за все, про цього бойовика ми нічого не почуємо, оскільки він вже не є кимось важливим. Тимофєєв із значною частиною награбованого без бою прощатися не захотів, то ж вирішив зайти з іншого боку – поїхати до Криму, щоб перетерти із Аксьоновим. Сподівається, що "Гоблін" зведе його із впливовим віце-прем'єром РФ, який фактично керує знищенням Криму.
Але доля Ташкента вже вирішена – його злили остаточно. Російській пропаганді треба знайти пояснення тому, що Донбас не встав з колін, а робити цапа-відбувайла з Захарченка при цьому не можна – по-перше, це знищить образ "Баті", а, по-друге, означатиме провал роботи Суркова на посаді куратора "ДНР". Про кінець політичної "кар'єри" колишнього "міністра доходів та зборів" свідчать постійні арешти колишніх членів команди Ташкента. Останнім закрили водія Олександра Михайлова, заступника Тимофєєва. Перед цим на підвал посадили самого "чиновника" та його коханку–секретарку.
Всіх звинувачують у масштабних розкраданнях коштів у складі організованої злочинної групи. Від них вимагають дати свідчення на Ташкента, щоб остаточно закрити йому доступ до "ДНР".
Як і раніше, нових персонажів у цій виставі поки що немає. За всіма показниками лідер – Пушилін, на якого, схоже, й зроблять ставку. Але без боротьби та вбивств у цьому акті не обійдеться.
Комментариев нет:
Отправить комментарий